Слова, які позначають події, найочікуваніші для деяких, з'явилися в нашій промові так давно, що ми й не можемо навіть припустити, як вони виникли, і який сенс був у них закладений спочатку.
Але якщо розібрати слова на склади, дізнатися історію кожної частини слова, стає зрозумілим, чому весілля називають весіллям, шлюб шлюбом тощо.
Ми вже писали про те, від яких слів було утворено слово "наречена": невідома, невідома, невідомо хто, невідомо звідки ... Юнак приводить у сім'ю дівчину, яку ніхто не знає - невідому Наводить казна-звідки.
Зі словом "наречений"також зрозуміло. Наводить жінку, значить – ЖЕНІХ.
І ось нарешті "невеста хто" і "приводить дружин" здійснюють ритуал, що означає, що вони будуть разом - одружуються, стають з "невість кого" і "ЖІНіха" подружжям - грають весілля.
Є кілька версій походження слова "весілля". Згідно з першою версією, "весілля" походить від імені давньої римської богині Свади (Svada). Богиня Свада у римлян була покровителькою веселощів та свят. Свада - веселощі - весілля - весілля.
Згідно з іншою версією, слово "весілля" походить від дієслова "зводити", "з'єднувати".
Якщо вірити третій версії, то "весілля" походить від слова "святий". Адже слов'яни вважали шлюб священним союзом, тобто святим.
Ще одна версія говорить, що в основу слова "весілля" лягло слово "сват". Сват - свідок змови між сім'ями нареченого та нареченої.
Весілля – це ритуал, в результаті якого виходить шлюб.
Слово "шлюб", Що означає союз двох людей, немає нічого спільного зі словом " шлюб " - недолік, вада. Походження цих слів різне.
Слово "шлюб", як сімейний союз, походить від дієслова "брати" І на іменник дієслово "брати" перетворює суфікс -к. Брати +-к = шлюб. Брати заміж. А братися, отже, означає одружитися. Українською мовою, наприклад, слово "одружилися" так і буде - "побралися".
А ще слово "брати" у наших предків означало "викрадати", "крати". Адже з нареченими за старих часів саме так і чинили: за косу, в мішок і на коня. Ось так брали наречених, тобто брали шлюб.
Колись слово "шлюб" означало і весілля, і бенкет. Але сьогодні шлюбом ми називаємо подружній союз – подружжя.
Словник Даля пояснює, що слово "подружжя"походить від слова "сполучати". А чоловік (дружина) - сполучений, сполучений шлюбом. Також у словнику пояснено, що слово "подружжя" походить від "спряжка", "пара", "ярмо".
Ярмо ... Не найкраще визначення для шлюбу. Однак вельмишановний пан Даль саме це слово поставив поряд зі словом "подружжя".
До речі, ще одним "предком" слова "подружжя" є слово "супряга". Супряга - пара, що запрягається разом.
І ось що виходить: звели, посватали (весілля) - побралися (шлюб) - і пішли в одній упряжці (подружжя).
Існують дві версії, звідки відбулося слово "шлюб". Одна офіційна, інша – ні. Розглянемо кожну з них, а ви вже самі вирішуйте, яка вам більше подобається. Слово шлюб (подружжя) походить зі старослов'янської мови, в якому воно означало одруження та утворено від дієслова брати (брати) за допомогою суфікса -к (аналогічно знати-знак). Зв'язок слова шлюб із цим дієсловом підтверджується виразом брати заміж, а також існує діалектне братися — одружуватися, українське побралися — одружилися. У ті часи слово брати мало значення нести. Якщо виходити з цього, виходить, що ці слова: шлюб (подружжя) і шлюб (ізьян) є омонімами і не мають стосунку один до одного. Шлюб у значенні вада походить від німецького слова brack - недолік, порок, яке у свою чергу утворено від дієслова brechen - ламати, розбивати. Це запозичення відбулося за петровських часів, і з того часу в російській мові є два різних шлюбута ще один привід для жарту.
Чому шлюб назвали шлюбом? одруження, гіпотеза, весілля, словотворення
Друга версія - куди менш наукова і її складно перевірити, зате набагато цікавіша за першу.
Відповідно до родовим традиціям слов'ян, Веста - це дівчина, навчена всім премудростям заміжжя, тобто. знаюча/знаюча, у майбутньому дбайлива мати, гарна господиня, вірна, мудра та кохана дружина. Тільки після набуття дівчиною таких знань у неї був шанс стати дружиною. Наречених заміж не брали, а якщо брали, то таку справу називали шлюбом. Не секрет, що цілісність, атмосфера та щастя у сім'ї майже повністю залежить від жінки. У Вести не може бути поганого чоловікатому, що вона мудра. Найімовірніше, стародавні слов'яни навіть не знали, що таке розлучення.
ШЛЮБ - у давніх слов'ян цей обряд називався священний подружній союз ... Весілля розшифровується як СВА - небо, БО - боги, ДЕ - діяння ... А в цілому -Небесне Діяння Богів ... Шлюб придумали християни ... Слов'яни його трактують так, що хтось із вступників до цього союзу - зі шлюбом - до весілля мав «контакт» з іншими…
«Шлюб» від ар. «КАРБ» - «породження», коли особини різних статейстають родичами (акріба) через спільний плід. Слов'янське «шлюб» - від «брати», тобто. взяти за себе жінку іншого. І в той же час, кажуть: «шлюб хорошим справу не назвуть. з вінчанням, фатою, кільцями, та ін. прийшло з Юдеї, пізніше, після виникнення християнства, цей звичай прийшов на Русь. Насамперед у нас все було набагато простіше: яку дівку зловиш у лісі, та й твоя. Так ось, на івриті «благословення» – браха. Ось вам і одруження. Є й ін. думка: «брати», і навіть «лайка» (спочатку - похід за здобиччю, один із помітних «образів» видобутку у давнину - це дівчата, потенційні дружини) природніше зблизити з обговорюваним словом. До речі, слово «шлюб» означало колись «полонянка». Разом з тим, я не виключаю, що термін «шлюб» пов'язаний ще й зі словом «Тягар», і якщо так, то тут проглядається аналогія з івритом: «נישואים» («нісуїм», арам. форма «нісуїН») — «шлюб », і корінь тут той самий, що у слові «לשאת» («ласет») - «нести» («носе», «נושא»- «несу, несеш, несе»). Відповідно, одружений - «נשוי», «насуй» (ж. р. «נשוא», «несу»), тобто як би «обтяжений».., ну, а раз тягар і обтяжений, значить і нести його повинні обидва чоловіки, з усіма наслідками, що звідси випливають.
Багато слів, які з давніх-давен служили нам захистом і певним табу, зіпсовані і вивернуті на виворот, підмінені чужорідними. Тому, можливо і наш побут з деяких пір не влаштований і життя дискомфортне. Ми втратили гармонію не тільки в розумінні Себе, але насамперед у визначенні інших, що відбувається навколо нас загалом. Знову ж таки шукатимемо винних, породжуючи смуту і стаючи дедалі слабшими, або, спробуємо самостійно виправити ситуацію, жити і говорити так, як заповідали нам Наші Предки - Закони та Правила яких досі є бездоганними, бо керувалися ПРАВ'Ю та СОВЄСТЮ. А головне, -ЛЮБОВ'Ю до Матінки-Землі Своєї...
І не дивно, що сьогодні за статистикою розпадається чи не кожна друга родина. Адже вступають у ШЛЮБ із невестою…
Чому весілля називають шлюбом?
Шлюб, який би там він не був,
Він, по суті, шлюб!
Хоч крути його ти так,
Хоч крути його ти так. Якщо будівельник помилиться
І збудує кривий будинок,
Шлюб усім одразу очевидний.
У ньому не житимуть потім.
Чому ж у нас у народі
Називають весілля шлюб?
Адже шлюб це щось погано
Чи у житті все не так?
Говорю щиро,
Не зрозуміти мені панове:
Весілля - справа непогана,
Але до чого тут шлюб тоді!
Дуже спірно шлюб та весілля
Просто так ототожнювати…
Може, стоїть шлюб у нареченій
Ненароком пошукати?
Адже наречена завжди у білому,
Ніби білий прапор вона
Викинула, тут на весіллі,
І здається в полон сама.
А наречений, навпаки, у чорному.
Розуміє, що до чого…
Адже після весілля доведеться
Віддуватись йому...
Ймовірно, шлюбної ночі,
Перший, якщо це так?
Роблять наречений із нареченою
Разом, дружно цей шлюб.
До того наречена діва.
Ніч минула, і діви нема.
Стала жінкою наречена.
У цьому шлюбу, чи секрет?
Все логічно, якщо дівчина
Вийшла заміж вперше!
Хоч якась порча…
І зрозуміле значення для нас.
А коли дівчина заміж
Вийшла, так, раз на шостий?
Ви мене вже вибачте,
Тут не шлюб, а геморой!
Поясніть заради бога,
Де тоді їй одружуватися?
Як я тільки не намагався,
Але ніяк не зміг зрозуміти…
Не знайшов, на жаль, відповіді
Я на своє запитання просте.
Вийшло все як у житті:
Весілля – шлюб і… геморой!
Володимир Чарцев
Хіба добра справаназвуть шлюбом?
Є такий вислів, що добра справа шлюбом не назвуть. Зазвичай так кажуть принципові холостяки натякаючи на те, що офіційно оформлені відносини, це браковані відносини, про що говорить навіть їхня назва "шлюб". Насправді якщо простежити походження деяких слів, зокрема й слова шлюб, ми побачимо що у такому трактуванні є певна частка логіки. У давнину жінку, яка вже досягла статевої зрілості і готова була вступати в статеві стосунки, і народжувати дітей називали веста. А ту яка до цього не готова ще, тобто ще незрілу називали наречена. Проте бували обставини, за яких люди одружилися з нареченими. Наприклад, якщо в селищі зрілих жінок не вистачало, або якщо юну наречену знечестили і вона вагітна тощо. Одруження на нареченій через брак повноцінних жінок називали шлюб, що означало брак. Наприклад в українській мові цей корінь все ще виконує цю функцію "шлюбує" - означає бракує, а "шлюб" у контексті "шлюб чогось" означає брак чогось. Ну а потім уже коли минули століття, початковий зміст слів був призабутий, і люди стали приписувати слову шлюб його другорядні функції бо все-таки укладання шлюбу призводило до створення сім'ї, а наречена ставала потім дружиною. Так ми зараз і користуємося цими словами "неправильно". Точніше неправильно воно було б якби ми розмовляли якимсь діалектом старослов'янської, а російською це правильне значення. Існує думка, що подібне спотворення мови відбулося коли нашій культурі насаджували збочену ідею ідеалізації невинності, тому що зараз нам насаджують розпусту як благодійник. Загалом, яке б не було походження цього спотворення, факт залишається фактом - приказка винесена в назву цієї статті з одного боку є правдою, а з іншого не має відношення до питання того, що краще - холостяцьке життяабо життя у шлюбі. Насправді все питання не в тому шлюб це чи не шлюб. Найважливіше в тому, як молоді будуть ставитись до партнера, до шлюбу і до самого себе.
Напевно, кожен хоч раз замислювався про те, чому шлюб назвали шлюбом. На перший погляд, це слово ніяк не асоціюється з сімейними стосунками. Тому варто копнути глибше і розібратися в цьому питанні.
Офіційна версія
Чому шлюб назвали шлюбом? Згідно з офіційною версією, це слово прийшло зі старослов'янської мови. Воно пов'язане з дієсловом "брати", що означало весілля (брати наречену). Шляхом додавання суфікса -к і було отримано слово в його сучасному значенні. Також деякі аналогії можна знайти українською мовою. Слово "побратися" означає "одружитися".
А як бути з жартома про значення слова "шлюб"? Мовляв, чому шлюб назвали шлюбом, якщо цей термін означає ваду? У цьому контексті слово має німецьке значення і було введено в російську мову за часів Петра I. Таким чином, це два абсолютно різні шлюби, які ніяк не пов'язані між собою.
Неофіційна версія
Чому шлюб назвали шлюбом? Неофіційна версія надсилає нас до слов'янської міфології. Відповідно до стародавніх повір'їв, знала все про тонкощі заміжжя, виховання дітей та господарювання. Це якийсь зразок люблячої та турботливої дружини. Таким є всіх дівчат, які набували подібних знань. Тільки їх було прийнято одружуватися.
А от тих дівчат, які не мали сімейної мудрості та знань, називали нареченими (тобто неготовими до заміжжя). Але якщо союзи з ними все-таки укладалися, їх називали шлюбами (чимось неправильним). Але ця версія не претендує на науковість.
Звучить по-різному, а значення однакове
Чому шлюб назвали шлюбом? Щоб розібратися в цьому питанні, потрібно вивчити етимологію слова та проаналізувати його значення в різних культурах. Отже, зі старослов'янським значенням "шлюбу" ми вже розібралися. І в французькою мовою, і латиною це слово також означає "брати, мати". А тепер давайте трохи звернемося до самого ритуалу одруження. Адже люди обмінюються кільцями та беруть один одного за руки. Таким чином, практично у всіх культурах "шлюб" - це єднання людей через стискування рук. Це свого роду символ міцного союзу чоловіка та дружини.
Словник Даля
Чому союз чоловіка та жінки назвали шлюбом? Непряма відповідь на це питанняможна знайти у словнику Даля. У ньому слово "шлюб" співвідноситься зі словом "брашно", яке означає їжу, їжу. Таким чином, шлюб - це бенкет. А чим супроводжується практично будь-яке весілля? Звичайно ж, пишним гулянням. Ось така аналогія.
Сучасні міркування
Ні для кого не секрет, що сучасні молоді люди не так серйозно ставляться до офіційного оформлення стосунків, як, наприклад, їхні батьки, бабусі та дідусі. Тому на питання про те, чому спілку називають шлюбом, вони мають свою думку. Так, багато хто вважає, що любов і закон - це несумісні речі. Дехто навіть знаходить підтвердження у Біблії: "Бо в беззаконні був зачатий...". Тобто люди не були пов'язані жодними офіційними узами.
Чому співжиття називають громадянським шлюбом?
З погляду сучасного законодавства, словосполучення "громадянський шлюб" ніяк не співвідноситься зі співжиттям без оформлення офіційних відносин. Відповідно якраз і є офіційно зареєстровані сімейні відносини. Але якщо заглибитись в історію, стає зрозуміло, що люди вживають цей термін, позначаючи співжиття, зовсім не безпідставно.
Справа в тому, що до 1918 року в Росії шлюби укладалися виключно в церкві (тобто через вінчання). Але представники деяких віросповідань (сектанти чи старообрядці) з релігійних причин не могли пройти через цю процедуру. Тому їхні стосунки оформлялися шляхом запису до метричної книги. Саме це явище, з погляду представників церкви, отримало назву "громадянський шлюб". Причому жодних юридичних наслідків воно мало. Тобто при припиненні співжиття подружжя не могло ділити майно. А у разі смерті одного з них другий не мав права бути спадкоємцем.
Чому термін "громадянський шлюб" набув такого широкого поширення в сучасному суспільстві? Та просто тому, що слово "співжиття" має негативні асоціації. До того ж, для таких відносин більше підходить визначення "фактичний шлюб", але воно не прижилося в суспільстві.
Види шлюбу відповідно до сучасного законодавства
Коли вже стало зрозуміло, чому одруження називають шлюбом, доцільно вивчити види цього явища відповідно до сучасного законодавства. Так, у Сімейному кодексі та інших нормативно-правових актах виділяють такі різновиди:
- Цивільний шлюб - відносини, зареєстровані та оформлені відповідно до законодавства та без участі церкви. У вітчизняному законодавстві цей вид шлюбу є єдиним, яким поширюються правові норми.
- Церковний шлюб – стосунки, оформлені через вінчання. У деяких країнах він має юридичну чинність нарівні з тим, що зареєстрований у державних органах. Проте вітчизняним законодавством церковний шлюбне є офіційним і не має жодної юридичної сили. У зв'язку з цим у багатьох храмах священики проводять вінчання лише в тому випадку, якщо шлюб був раніше зареєстрований у РАГСі.
- Фактичний шлюб - це незареєстровані шлюбоподібні відносини, які у законодавстві найчастіше називають співжиттям. Навіть якщо люди ведуть спільне господарство та мають спільних дітей, у них не з'являється жодних шлюбних прав та зобов'язань.
- Громадянське партнерство (або союз) - поширена в основному західних країнах. Це проміжна форма між співжиттям та зареєстрованим шлюбом. Незважаючи на те, що відносини офіційно не оформлені, у так званих "подружжя" є деякі права та обов'язки. Особливістю можна вважати те, що така форма шлюбу доступна одностатевим парам.
- Фіктивний шлюб - це офіційна реєстрація шлюбу без наміру сторін створити фактичну сім'ю у загальноприйнятому значенні. Зазвичай мотивами укладання такої спілки є отримання громадянства чи політичного притулку, претензія на спадщину, отримання державної допомогиабо будь-які інші корисливі цілі.
Висновок
Навколо останнім часом точиться багато суперечок. Наприклад: чому подружжя називають шлюбом? Після вивчення всіх теорій походження даного слова, а також ознайомлення з його значеннями в інших мовах світу у людини складається враження, що найбільш правдоподібною є версія, пов'язана саме зі словом "рука". Тобто наречені - це люди, які тримаються за руки. Скільки б жартів не було довкола слова "шлюб", саме воно є загальноприйнятим і фігурує у всіх нормативно-правових актах.