На сонці не можна було тепер глянути, — кошлатими сліпучими потоками воно лилося з висоти. за синьому-синьому небупливли хмари, мов купи снігу. Весняні вітерці пахли свіжою травою та пташиними гніздами.
Перед будинком лопнули великі бруньки на запашних тополі, на припіку стогнали кури. У саду, з розігрітої землі, протикаючи зеленими кочечками догниваючі листя, лізла трава, весь луг смикнувся білими і жовтими зірочками. З кожним днем прибувало птахів у саду. Забігали між стволами чорні дрозди — спритники ходити пішки. У липах завелася іволга, великий птах, зелений, з жовтою, як золото, підпушкою на крилах, — метушучись, свистів медовим голосом.
Як сонцю вставати, на всіх дахах і шпаківнях прокидалися, заливались різними голосами шпаки, хрипіли, насвистували то солов'ям, то жайворонком, то якимись африканськими птахами, яких вони наслухалися за зиму за морем, — перемішували, фальшивили жахливо. Сіренькою хусткою крізь прозорі берези пролетів дятел; сідаючи на стовбур, обертався, дибки піднімав червоний чубчик.
І ось у неділю, в сонячний ранок, в деревах, що ще не просохли від роси, біля ставка закукувала зозуля: сумним, самотнім, ніжним голосом благословила всіх, хто жив у саду, починаючи від черв'яків:
— Живіть, любіть, будьте щасливі, ку-ку… А я вже одна проживу ні до чого, ку-ку…
Весь сад слухав мовчки зозулю. Сонечка, птахи, завжди всім здивовані жаби… Зозуля відкукувала і ще веселіше засвистав весь сад, зашумів листям…
Мовленнєвий розвиток дітей молодшого дошкільного вікучерез знайомство з творчістю письменника Л. Н. Толстого. Читання оповідання Л.Н.Толстого "Прийшла весна"
Завантажити:
Попередній перегляд:
Муніципальний казенний дошкільний навчальний заклад
«Дитячий садок «Топольок»
Конспект безпосередньо-освітньої діяльності
Освітня область «Мовленнєвий розвиток»
За твором Л.Н.Толстого «Прийшла весна»
Молодша група
Склала
Вихователь Чечель С.А.
С.Мількове -2019-
Програмний зміст:
Освітні:
1) Познайомити дітей із розповіддю Л. Н. Толстого"Прийшла весна, потекла вода"
2) Заохочувати дітей до відповідей на запитання щодо змісту оповідання
3) Формувати готовність до спільної діяльностіз однолітками.
Розвиваючі:
1) Формувати у дітей комунікативні навички, активізувати усне мовлення.
2) Удосконалювати в дітей віком вміння розуміти сенс образних висловів у тексті
3) Розвивати допитливість, уяву в дітей віком.
Виховні:
1) Виховувати у дітей інтерес до літератури
2) Виховувати в дітей віком інтерес до книжкової ілюстрації.
3)Воспитывать у дітей сприйняття краси природи
Методи та прийоми:
Словесні : бесіда, загадування загадки, питання до дітей
Наочні: розгляд картини Весна, ілюстрації до тексту твору.
Матеріали та обладнання:
1. Дидактичний матеріал: сюжетна картина із зображенням пори року «Весна»
2. Тазики із водою, кораблики.
3. Обладнання (Технічне забезпечення)Діяльність дітей: музика зі звуками природи.
Хід освітньої діяльності
(Діти заходять до групи та вітають гостей. Лунають звуки дзюрчання струмка та спів птахів)
Вихователь: Хлопці, уважно послухайте звуки та скажіть, які звуки ви чуєте?
Діти: Журчать струмки, співають птахи.
Вихователь: Молодці. А зараз, я вам загадаю загадку, а ви спробуйте її відгадати.
Загадка:
Пухкий сніг на сонці тане,
Вітерець у гілках грає,
Отже до нас прийшла… . (Весна).
Вихователь: Молодці правильно відгадали.
(Пропоную дітям пройти та сісти на стільчики. Перед дітьми сюжетна картина «Весна»)
Вихователь: Хлопці, подивіться на картину, та розкажіть, що на ній зображено.
Яка пора року зображена?
Кого бачимо на картині?
Що діти роблять?
Вихователь: А зараз ми з вами трохи розімнемося.
Фізкультхвилинка
Ми вулицею гуляємо, за природою спостерігаємо.
Вгору на сонці подивились і нас промінчики зігріли.
Пташки в гніздечках сидять.
Пташки небом летять.
Ми по калюжах скачемо.
І зовсім не плачемо!
Вихователь: (На екрані портрет Л.Н.Толстого)Сьогодні я вас познайомлю з розповіддю Л.М. Толстого "Прийшла весна". Все уважно слухайте і скажете про що ж це оповідання.
(Читання оповідання «Прийшла вена» Л.М. Толстого з показом на екрані ілюстрацій до змісту оповідання)
Вихователь: Ну, ось ми з вами прочитали розповідь.
Як називається розповідь?
Хто його написав?
Про що йдеться уоповіданні?
Коли діти потекла вода?
Що почали робити діти?
З чого зробили човник?
Вихователь: Правильно взяли дощечки і зробили човники.
Що зробили діти з човником?
Що сталося із дітьми?
Діти: діти впали в калюжу.
Чому діти впали в калюжу?
Вихователь: Бігли за човником нічого не бачили попереду себе і впали в калюжу.
Що можна порадити дітям, щоб вони більше не падали в калюжу?
(Відповіді дітей)
Вихователь: Молодці, хлопці, зрозуміли зміст розповіді!
Хлопці, а ви хочете попускати кораблики?
(Діти підходять до столу, у якому стоять тази з водою, разом із вихователем, хлопці роблять кораблики, і пускають у воді)
Вихователь: Молодці, хлопці та дівчата.
Якого письменника ми сьогодні читали оповідання?
З якою розповіддю ви сьогодні познайомились?
Хлопці, що вам сьогодні сподобалося на занятті?
Що ви дізналися цікавого?
Вихователь: Бачу, всім було цікаво, всім дякую за гарну роботу. Усі молодці!
Ббув у Петі та у Миші кінь. Став у них суперечка: чий кінь?
Стали вони коня один у одного рвати.
– Дай мені – мій кінь!
- Ні, ти мені дай - кінь не твій, а мій!
Прийшла мати, взяла коня, і став кінь нічий.
ДоМаші прийшли у гості дівчинки пити чай. Маша була господиня та сіла за чайний стіл пригощати гостей. Але господиня мала. Вона взяла чайник – ручка була гаряча. Маша впустила з рук чайник і розбила його, а себе та інших обпекла.
Жмул дід біля річки. Були у діда човен та мережа. І були у діда два онуки: Петя та Гриша. Гриші було сім років, а Петі п'ять. Одного разу вийшли Петя та Гриша рано на річку. Вони знали, що дід на річці мав мережу. Вони сіли у човен. Гриша сів на кермо, а Петя гріб. Вони пливли довго річкою, не знали, де мережа; але знайшли мережу, взяли рибу та дали дідові.
Несла Жучка кістку через міст. Дивись, у воді її тінь.
Прийшло Жучці на думку, що у воді не тінь, а Жучка та кістка. Вона й пустила свою кістку, щоби ту взяти. Ту не взяла, а своя на дно пішла.
Удітей були свої грядки. Прийшов раз на їхні грядки стадо свиней.
– Діти, швидше! Жучку нехай!
- Жучка, швидше гавкати на свиней, зганяй їх з гряд геть!
Умене є шість курей, і я вранці даю їм корм. Я кричу: цип, цип. Я сиплю зерно на землю та на курей.
Убабки була онука. Раніше внучка була мала і все спала, а баба сама пекла хліби, крейди хала, мила, шила, пряла і ткала на внучку; а після бабуся стала стара і лягла на грубку і все спала. І внучка пекла, мила, шила, ткала та пряла на бабку.
Ппригадую, я була мала, тітка дала мені ганчірку, голку та нитку. І я пошила собі сумку. Сумка була погана, але я була горда, що сама пошила собі цю штуку.
Мама, купи мені нитки, я зв'яжу тітці панчохи. Панчохи тітки стали старі. Видно п'яти.
ЗТарік садив яблуні. Йому сказали:
– Навіщо тобі ці яблуні? Довго чекати з цих яблунь плоду, і ти не з'їж із них яблучка.
Старий сказав:
– Я не з'їм – інші з'їдять, мені спасибі скажуть!
Ббула зима, але було тепло. Було багато снігу. Діти були на ставку. Взяли снігу, клали ляльку. Руки зяблі. Зате лялька вийшла добре. У роті ляльки була люлька. Очі ляльки були вугілля.
На землі сніг, на лісі іній. Давай скоріше сани. На сани стрибай, сани рухай і під гору катай.
Пришла весна, потекла вода. Діти взяли дощечки, зробили човник, пустили човник водою. Човен плив, а діти бігли за нею, кричали і нічого попереду себе не бачили і в калюжу впали.
Зїли гуси на воду. По воді пішли кола все ширше і ширше, а потім стало гладко. Вода була чиста, і видно було лапки.
Дод став старий. Одного разу він ліз на піч і не міг. Онук був у хаті. Йому стало смішно. Соромно, онук. Не те погано, що дід старий і слабкий, а то погано, що онук молодий і дурний.
Дїжу нудно було вдома. Прийшла онука, заспівала пісню.
Ласточка будувала гніздо. Влетів у гніздо стриж і сів. Ластівка покликала інших ластівок і вигнала стрижа.
Маленькі оповідання
Був хлопчик, звали його Пилип. Пішли раз усі хлопці до школи. Філіп взяв шапку і теж хотів йти. Але мати сказала йому:
- Куди ти, Філіпку, зібрався?
– До школи.
- Ти ще малий, не ходи. - І мати залишила його вдома.
Хлопці пішли до школи. Батько ще зранку поїхав у ліс, мати пішла на роботу. Залишилися в хаті Філіпок та бабуся на грубці.
Стало Філіпку нудно одному, бабуся заснула, а він почав шукати шапку. Своєї не знайшов, узяв стару батьківську і пішов до школи.
Школа була за селом біля церкви. Коли Філіпок йшов своєю слободі, собаки не чіпали його, вони його знали. Але коли він вийшов до чужих дворів, вискочив Жучка, загавкав, а за Жучкою великий собака Вовчок. Філіпок кинувся тікати, собаки за ним. Філіпок почав кричати, спіткнувся і впав. Вийшов мужик, відігнав собак і сказав:
– Куди ти, постріля, один біжиш?
Філіпок нічого не сказав, підібрав підлоги і кинувся тікати на весь дух. Прибіг він до школи. На ґанку нікого немає, а в школі чути, гудуть голоси хлопців. На Філіпка знайшов страх: Що, як вчитель мене прожене? І почав думати, що робити. Назад йти – знову собака заїсть, до школи йти – вчителя боїться.
Ішла повз школу баба з відром і каже:
- Усі навчаються, а ти що тут стоїш?
Пилипок і пішов до школи.
У сінях зняв шапку і відчинив двері. Школа вся була сповнена хлопців. Всі кричали своє, і вчитель у червоному шарфі ходив посередині.
– Ти що? - Закричав він на Філіпка.
Філіпок ухопився за шапку і нічого не говорив.
– Та ти хто?
Філіпок мовчав.
– Чи ти німий?
Філіпок так налякався, що не міг говорити.
– Ну то йди додому, коли говорити не хочеш.
А Філіпок і радий би що сказати, та в горлі в нього від страху пересохло. Він глянув на вчителя і заплакав. Тоді вчителю шкода його стало. Він погладив його по голові і спитав у хлопців, хто цей хлопчик.
- Це Філіпок, Костюшкін брат, він давно проситься до школи, та мати не пускає його, і він крадькома прийшов до школи.
- Ну, сідай на лаву біля брата, а я твою матір попрошу, щоб пускала тебе до школи.
Вчитель почав показувати Пилипку літери, а Пилипок їх уже знав і трішки читати вмів.
- Ану, склади своє ім'я.
Філіпок сказав:
- Хве-і - хви, ле-і - чи, пе-ок - пок.
Усі засміялися.
- Молодець, - сказав учитель. - Хто ж тебе вчив читати?
Пилип наважився і сказав:
- Костюшка! Я бідний, я одразу все зрозумів. Я пристрасть який спритний!
Весна довго не відкривалася.
Останні тижні посту стояла ясна, морозна погода. Все у снігу.
Вдень тануло на Сонці, а вночі сягало семи градусів;
наст був такий, що на возах їздили без дороги, Великдень був на снігу.
Потім раптом, на другий день Святий, понесло теплим вітром, насунулися хмари,
і три дні та три ночі лив бурхливий і теплий дощ – Сонцю натомість.
У четвер вітер стих, і насунув густий сірий туман,
як би приховуючи таємниці змін, що відбувалися в природі.
У тумані полилися води, затріщали і зрушили крижини,
швидше рушили каламутні потоки, що спінилися, весні не до сну.
І на саму Червону Гірку, з вечора, розірвався туман,
Хмари розбіглися баранчиками, проясніло і відкрилася справжня весна.
Яскраве Сонце піднялося на ранок.
швидко з'їло тонкий льодок, що посмикнув води,
і все тепле повітря затремтіло
від випарів, що наповнили його, оживши землі в променях сонячної погоди.
Надулися бруньки калини, смородини та липкої спиртової берези,
зазеленіла стара молода трава, що вилазила голками.
і на обсипаному золотим кольором лозині
загула виставлена бджола, що обліталася.
Залилися невидимі жайворонки над оксамитом зелені і зледенілим уночі стерном.
заплакали чибіси над низами й болотами, що налилися бурою неприбраною водою,
і високо пролетіли з весняним гогатінням журавлі та гуси,
віддаляючись до горизонту зі своїми дзвінкими голосами.
Заревіла на вигонах облізла, тільки місцями ще не перелиняла худоба,
заграли кривоногі ягнята навколо матерів, що втрачають хвилю,
побігли швидконогі хлопці просихаючими, з відбитками босих ніг стежками,
затріщали на ставку веселі голоси баб із полотнами та їхніх радісних дітей,
застукали по дворах сокири мужиків, що налагоджують сохи та борони,
Тепер їм не до сну -
Настала справжня весна.
______
Таланту Л.М. Толстого.
Л. Н. Толстой. Анна Кареніна. Частина друга. (Уривок.)
…Весна довго не відкривалася. Останні тижні посту стояла ясна, морозна погода. Вдень тануло на сонці, а вночі сягало семи градусів; наст був такий, що на возах їздили без дороги, Великдень був на снігу. Потім раптом, на другий день Святий, понесло теплим вітром, насунулися хмари, і три дні і три ночі лив бурхливий і теплий дощ. У четвер вітер стих, і насунув густий сірий туман, ніби приховуючи таємниці змін, що відбувалися в природі. У тумані полилися води, затріщали і зрушили крижини, швидше рушили каламутні потоки, що спінилися, і на саму Червону Гірку, з вечора, розірвався туман, хмари розбіглися баранчиками, проясніло, і відкрилася справжня весна. Яскраве сонце, що вранці піднялося, швидко з'їло тонкий льодок, що посмикнув води, і все тепле повітря затремтіло від випарів, що наповнили ожилу землю. Зазеленіла стара молода трава, що вилазила голками, надулися бруньки калини, смородини і липкої спиртової берези, і на обсипаному золотим кольором лозині загула виставлена бджола, що обліталася. Залилися невидимі жайворонки над оксамитом зелені й зледенілим стерном, заплакали чібіси над низами й болотами, що налилися бурою водою, і високо пролетіли з весняним гогатінням журавлі та гуси. Заревіла на вигонах облізла, тільки місцями ще не перелиняла худоба, заграли кривоногі ягнята навколо тих, що втрачають хвилю блискучих матерів, побігли швидконогі хлопці по стежках, що просихали, з відбитками босих ніг, затріщали на ставку веселі голоси баб з тремтячим веселим голосом. сохи та борони. Настала справжня весна.
Ціль :. Формувати навичку переказу однієї логічної частини твору за опорними виразами.
Завдання:
Корекційно-освітні: познайомити учнів із твором Л.Толстого «Весна», дати цілісне уявлення про настання весни, розвивати навичку складового читання; формувати навичку читання цілими словами, збагачувати словниковий запас учнів.
Корекційно – розвиваюча: розвиток уваги під час читання вголос з промовлянням, розвиток навички у визначенні головного у реченні, розвиток та збагачення мовлення учнів (у процесі переказу), розвиток навичок у вираженні аргументованої точки зору
Виховна: виховувати любов до рідної природи, виховувати етичні якості.
Устаткування : підручник, зошит, карткиз назви місяців, ілюстрації весняної природи в різні місяці, аудіообладнання.
Хід уроку
1. Організаційний момент. Вітання дітей. Здрастуйте, хлопці! За розкладом зараз урок читання. Довгоочікуваний дзвінок,
Починається урок.
Ми тихенько сидимо.
Сміливо, чітко говоримо.
2. Вступна бесіда. Хлопці, послухайте загадку і скажіть, про яку пору року йдеться у цій загадці? Тане сніжок, ожив лужок, день прибуває. Коли це буває? (Навесні). Правильно, у цій загадці йдеться про весну. А після якої пори року до нас приходить весна? (після зими). Згадайте, будь ласка, які вітри дмуть узимку? (Холодні, сильні). Ось і ми з вами спробуємо зобразити сильний вітер: підставимо долоню до обличчя, повільно вдихаємо повітря через ніс, а через рот робимо швидкий видих. Чи відчули ви силу повітря, що видихається? А які вітри в нас дме навесні? (Теплі) Зараз ми з вами зобразимо теплий вітер: підставимо долоню до обличчя, повільно вдихаємо через носа повітря, а через рот повільно видихаємо повітря. Чи відчули тепло весняного вітру? А хто з вас любить весну та за що? А сьогодні на уроці ми з вами знайомитимемося з твором «Весна» за Л.Толстим. Я зараз вам прочитаю текст, а ви уважно послухаєте мене і постараєтеся відповісти на запитання: «Що відбувається в природі навесні?»
3. Читання оповідання вчителем.
4. Розмова з урахуванням слухового сприйняття.
Ви прослухали текст, скажіть, будь ласка, що відбувається у природі навесні? (Сніг на сонці тане, дме теплий вітер, тріщать крижини, зеленіє трава, набухають нирки, гудуть бджоли, птахи співають і т.д.)
5. Самостійне читання учнями уривка з промовленням.
6. Розмова з урахуванням самостійного прочитання. Скільки частин у цьому уривку ви можете виділити? (3) Скільки весняних місяців ви знаєте? (Березень, квітень, травень). Значить, у кожній частині йдеться про один весняний місяць. Подивіться уважно на дошку. Ви бачите три ілюстрації. Ваше завдання знайти ілюстрацію для кожного місяця, а наприкінці уроку ми подивимося, чи правильно ви це визначили. Над ілюстраціями необхідно прикріпити назву весняного місяця.
7. Динамічна пауза.
А вже ясно сонечко
Припекло, припекло
І всюди золото
Розлило, розлило.
Струмки по вулиці
Усі дзюрчать, дзюрчать.
Журавлі курликають
І летять, летять.
Діти крокують дома, повільно піднімають руки.
Продовжують крокувати, поволі опускають руки.
Піднімаються на шкарпетках. Руки на поясі.
Крокують, високо піднімаючи коліна і змахуючи руками.
8. Аналітичне читання.Петя починає читати. Читає перші 3 речення. Питання: Як ви розумієте вираз "довго не відкривалася"? (Не наставала). Яка погода була останніми тижнями? (Ясна, морозна). Що відбувалося вдень, а що вночі у природі? Пояснити дітям слова наст, вози.
Де ми зупинилися, Маша, з яких слів ти почнеш читати таку пропозицію? Читає наступні 3 речення в 1 абзаці. Скажіть, хлопці, скільки днів і ночей лив дощ? (3) А яким він був? (Бурхливим, теплим). Робота з епітетами. Що сталося у природі, коли дощ закінчився? Який туман на думку автора? (густий, сірий). Давайте спробуємо уявити собі тріск крижин, дзюрчання води. Увімкнення аудіозапису зі звуками тріску та дзюрчанням води. Що ви відчуваєте? На який місяць характерні ці ознаки? (Для березня). Запис учителем на дошці, а учнями у зошиті основних опорних виразів. Березень: морозна погода, вдень тане, а вночі наморожує і т.д. трохи більше 4-5.
Другу частину починає читати Женя. Достатньо. Діти, коли прийшла справжня весна? Що було вранці? (На ранок яскраве сонце швидко з'їло тонкий льодок, і все тепле повітря затремтіло від випаровування землі.) Робота з виразами: розірвався туман, з'їло тонкий льодок, повітря затремтіло від випаровувань землі. На який місяць характерні ці ознаки? (Для квітня) Запис учителем на дошці, а учнями у зошиті основних опорних виразів. Квітень: яскраве сонце, тепле повітря,
і т.д. трохи більше 4-5.
А про те, що сталося у 3 частині, нам прочитає Маша. Що відбувається з травою, нирками, бджолами? Як описує автор жайворонків? Які вони? (Невидимі). Що роблять жайворонки? (Заливаються). Робота з виразом «оксамит зеленей». Хто пролетів високо з весняним реготанням? (Журавлі та гуси). Включення аудіозапису зі звуками птахів, що дзвінчать, дзюрчанням струмків. На який місяць характерні ці ознаки? (Для травня). Запис учителем на дошці, а учнями у зошиті основних опорних виразів. Травень: зеленіє трава, загули бджоли тощо. трохи більше 4-5.
А які ознаки весни ви знаєте?
Ну що, а тепер нам потрібно визначити, чи правильно ми з вами співвіднесли ілюстрації та назви місяців. Діти обґрунтовують свої відповіді, спираючись на вивчені ознаки конкретного місяця.
Підготовка до переказу: вчитель разом із учнями промовляє всі опорні слова на дошці, потім педагог демонструє, як треба переказувати з прикладу першого абзацу з тексту з допомогою опорних слів.
А тепер Діма спробує нам розповісти про один із весняних місяців, спираючись на ілюстрацію, на опорні слова. Діма за допомогою вчителя робить переказ.
9. Рефлексія учнів . Що відбувається у природі, коли настає весна? (Природа прокидається, все навколо наливається життям, світлом). Які почуття виникають при наближенні весни? (Почуття радості, щастя, адже незабаром настане літо)
10. Підбиття підсумків. Як називається твір, з яким ми сьогодні працювали?(Весна)
11. Домашнє завдання. Підготувати переказ однієї з частин тексту на вибір уч-ся використовуючи опорні висловлювання з зошита. Вчитель вкотре демонструє, як треба переказувати з прикладу першого абзацу з тексту.
Оцінювання учнів.